Співчуття польській нації

Сьогодні вранці весь світ облетіла страшна новина про загибель польського Президента Леха Качинського. Це трагедія світового масштабу сталася о 09:50 за київським часом. Літак президента Польщі розбився під російським Смоленськом. На борту літака ТУ-154 знаходилось 132 людини, всі вони загинули. Крім президента Качиньського і його дружини в літаку знаходилися глава Нацбанку, останній президент Польщі у вигнанні, посол Польщі в РФ, священики. Також загинули командувачі трьома родами військ Польщі.


Літак урядового авіазагону ТУ-154 з Президентом Польщі летів у Смоленськ. Саме там на  меморіалі Катинь проводився молебень з нагоди 70-річчя розстрілу польський офіцерів.
Причиною аварії поки що називають густий туман, через який літак заходив на посадку кілька разів, але слідство ведеться далі.


Слід зазначити, що Лех Качинський постійно не дружив з небом, і подорожі літаком для нього часто були пов’язані з різними неприємностями.
Лех Качинський був яскравим політиком і є справжньою втратою не тільки для своєї нації, а й для світу в цілому. Хай спочиває в мирі. Щиро співчуваю родинам загиблих і свій польській нації.

Ваза в лампочці

Виявляється, зі старої доброї лампочки Іліча можна зробити досить несподівані речі. Ось наприклад маленьку вазочку. Для цього акуратно видаліть внутрішню частину лампочки і зробіть міцну підставку із дроту як показано на малюнку. Налийте води і ставте свою квіточку. Це звичайно не вершина вишуканості, але здивувати гостей такою цікавинкою в своєму інтер’єрі буде приємно.

Літак на сонячних батареях

У Швейцарії в середу, 7 квітня, відбувся перший тривалий політ літака Solar Impulse, двигуни якого працюють виключно на сонячній енергії.
Літачком, який знаходився у повітрі близько півтори години, керував досвідчений льотчик Маркус Шердел.
Розмах крила літального апарата становить 63,4 метра, вага — всього 1,6 тонни. На його крилах знаходилось близько 12 тисяч фотогальванічних елементів, які забезпечували сонячною енергією чотири електромотора потужністю 10 кінських сил.
Автори апарату конструктор Пікар та інженер Андре Боршберг планують запустити літак в кругосвітню подорож.

Зберігайте взуття у відрі для сміття


Сьогодні випадково натрапила на досить оригінальне вирішення проблеми поличок для зберігання взуття. Якась пані з Гамерики придумала пришпандьорити звичайні пластмасові відра для сміття дном до стіни. До речі в таких полицях можна зберігати не лише взуття, а й до прикладу дитячі іграшки. Цікаво і оригінально як на мене. А ви що скажете?

Пекти паску самій чи купувати готову?

Зазвичай, почесна місія «випікання паски» лягає на плечі моєї мами. Вона, кухар за освітою, це діло любить і вміє. Коли мама пече паску, на цей процес не можливо дивитись без замилування.

Але зараз мова про інше. Цього року, в зв’язку з тим, що мамі довелось працювати в перед пасхальні дні, часу на випікання паски у неї зовсім не було. І я вже змирилась з тим, що  недоля мені помилуватися пухким тістом в маминих руках. Я вже ходила і заглядала на магазинні паски, всі вони не підходити під образ маминої. І сьогодні знову я її не знайшла.

Врешті решт ці пошуки мене остаточно дістали. Йдучи додому з роботи у Чистий четвер і вдихаючи аромати свіжо спечених пасочок, які доносились з вікон, я собі постановила, що прийду додому і спечу її сама.
Зізнаюсь чесно, як тільки я поклала всі інгредієнти на столі і подумала що з цього всього добра я маю щось спекти, виникло бажання покласти все там де взяла. Одним словом, злякалась я! А як не злякатись, якщо все, що я вмію пекти це якийсь там бізквіт. Але якось зібравшись з духом я таки таки взялась до справи.

Ох і щаслива я була від того всього процесу замішування, збивання, просіювання, нюхання, смакування і випікання. Так приємно було вдихати аромати топленого масла, ванільного цукру, лимону милуватись піною зі збитих з цукром жовтків, родзинками, які то тут, то там визирали з тіста. Щаслива навіть з того, що частково посивіла (мука якось опинилась на голові). Одним словом маса задоволення коли щось твориш. Мені здається навіть мій кіт милувався цим процесом, весь час сидів і  дивився як я чарую щось у мисці.

І знаєте, мені навіть зовсім байдуже, що паска моя таки не вдалась, як засвідчив потім експерт, тобто  мама, тісто я замісила зарідке. Адже задоволення я отримала сповна. І впевнена, що на наступний рік не позбавлю себе цього щастя і пектиму паску сама. І вам раджу, печіть, варіть, місіть, творіть, любіть! З наступаючим усіх святом!